Нові приголомшливі подробиці через 33 роки: як рейс 149 став заручником Саддама Хусейна

2 серпня 1990 року Ірак вторгся у Кувейт. Пасажири рейсу 149 British Airways, який приземлився у Кувейт-Сіті вже після початку бойових дій, стали живим щитом для іракського диктатора Садама Хусейна. Нині люди через суд намагаються довести, що уряд і авіакомпанія знали про початок вторгнення і зумисно наражали пасажирів на небезпеку.

Про це пише Daily Mail.  

Чи знав екіпаж рейсу 149 про небезпеку

Протягом літа 1990 року іракський диктатор Саддам Хусейн неодноразово погрожував вторгнутися в сусідній Кувейт. І хоча до цих погроз ставились скептично, вже 2 серпня іракські танки перетнули кордон Кувейту.

Через кілька годин після початку вторгнення у Кувейт-Сіті приземлився рейс 149 British Airways. Його пасажири та персонал не просто опинились у аеропорту, який бомбардували, а й стали живим щитом для Саддама Хусейна. 

Минулого тижня адвокати колишніх заручників оголосили, що вимагають відшкодування збитків, оскільки вони стверджують, що уряд і авіакомпанія знали, що вторгнення вже почалося, коли вони дозволили літаку приземлитися, оскільки він використовувався для введення таємної групи операцій у Кувейті.

Так, ще в аеропорту Хітроу (Лондон), доки усували несправність допоміжної силової установки, яка керує кондиціонером, екіпаж вже знов про неспокійну обстановку біля кордонів Кувейту. Протягом останніх кількох днів преса повідомляла про значне нарощування іракських військ, тож персонал не був впевнений у безпечності подорожі. 

"Екіпаж був дуже стурбований, однак я запевнив їх, що керівництво BA перевірило Міністерство закордонних справ у Лондоні та операції BA в Кувейті, і все було нормально", — розповів директор з обслуговування кабін Клайв Ерті.

Незважаючи на запевнення керівництва, капітан рейсу 149 Річард Бруняте був стурбований ситуацією в Кувейті, тому встановив радіозв’язок великої дальності, щоб бути на постійному зв’язку з British Airways протягом усього польоту.

Чому рейсу 149 дозволили приземлитися у Кувейті

На борту літака були пасажири, які одразу впадали у вічі. Першим класом у супроводі охоронців летів голова розвідки Кувейту та зведений брат еміра, бригадний генерал Шейх Фахад аль-Ахмед аль-Сабах. Шейх якраз повертався із зустрічі з ЦРУ у Вашингтоні, на якій обговорювали погрози Саддама Хусейна.

До того ж, за словами пасажира Пола Мерле, у салоні літака дуже виділялась група з восьми гладко поголених молодих білих чоловіків. У 2007 році документальний фільм BBC стверджував, що ці люди були командою британського спецназу, яка виконувала місію під кодовою назвою "Троянський кінь".

"Наша місія полягала в тому, щоб потрапити в країну та повідомити про всі переміщення військ, їхній моральний стан, рівень оснащення та їхні наміри", — пізніше анонімно розповів один із спецпризначенців.

Чи знав уряд Великої Британії про початок вторгнення

Вже у ніч на 3 серпня посол Великої Британії в Кувейті Майкл Вестон повідомив секретаря-резидента в Міністерстві закордонних справ про вторгнення Іраку. Далі інформацію передали Міноборони Великої Британії, кабінету міністрів і секретній розвідувальній службі.

Однак до British Airways таке повідомлення не надходило. Лише у 2021 році очільниця МЗС Ліз Трасс оприлюднила інформацію про цей дзвінок від британського посла.

Це свідчить про те, що тодійшній уряд Маргарет Тетчер знав про небезпеку, ще до того, як рейс 149 приземлився.

Водночас жоден з наступних британських урядів так і не визнав, що літак мав якусь місію. 

Як пасажири рейсу 149 стали заручниками Саддама Хусейна

О 00:30 3 серпня капітану рейсу Річарду Бруньяте кувейтський диспетчер повітряного руху заявив, що на землі все добре і можна посадити літак. 

"Хтось чомусь хотів, щоб цей літак приземлився — і ми це зробили", — розповів капітан автору "Операції "Троянський кінь", журналісту Стівену Девісу.  

Електронні табло прибуття в терміналі показували, що всі вхідні рейси скасовано. Рейс 149 – єдиний приліт тієї ночі. 30 пасажирів, включно із спецназом залишили літак. Решта очікували відправки. 

Вже о 05:20, коли літак завершував дозаправку і незабаром мав відлітати, іранські війська почали скидати бомби на аеропорт. Коли бомбардування припинилося, злітно-посадову смугу вже було неможливо використовувати. Рейс 149 опинився у пастці. Іракська армія прибуває і заганяє пасажирів в автобуси, щоб відвезти їх до готелю неподалік. Більшості пасажирів виділили номери, але деяким доводиться знаходити місце в більярдній кімнаті готелю.

Невдовзі після початку вторгнення Сполучені Штати розпочали операцію "Щит пустелі" — захист Саудівської Аравії та вигнання іракських військ із Кувейту. Саддам вимагав від президента Буша вивести свої війська та відправив пасажирів і екіпаж рейсу 149 та інших західних громадян на ключові об’єкти в Кувейті та Іраку, щоб використати їх, як живий щит. 

Лише 28 серпня всім жінкам і дітям дозволили виїхати. А вже до середини грудня усі заручники були вдома.

У лютому 1991 року, всього за три дні після закінчення окупації Кувейту, літак знищили США, щоб запобігти його потраплянню в руки Саддама Хусейна. В результаті British Airways отримала велику страхову виплату. 

Однак самі пасажири окрім того, що стали заручниками, в повній мірі пережили жах війни — бачили смерті, були в постійній небезпеці. Чимало з них і досі переживають психологічні проблеми через пережите у серпні 1990 року. Зараз люди намагаються домогтися справедливості у суді та довести, що їх зумисно наражали на небезпеку.

"Я думав, що сідаю на борт пасажирського літака British Airways, але це не так. Я був на військовому транспорті в зону бойових дій через кілька годин після початку війни", — заявив пасажир літака Баррі Меннерс, якому іракські солдати погрожували стратою.

Нагадаємо, експрем’єр Італії Джуліано Амато розповів подробиці авіатрощі 27 червня 1980 року. За його словами, Франція збила пасажирський літак, намагаючись ліквідувати лівійського диктатора Муаммара Каддафі.