Мобілізація в Україні: як ухилянти убезпечуються від подальшого призову

Кількість кримінальних справ за ухиляння від мобілізації в Україні зростає із кожним місяцем війни. Та більшість засуджених отримують умовне покарання, яке убезпечує їх від подальшого призову.

Про це інформує dw.com.

Ухилення від мобілізації

Попри періодичні скандали, що спалахують через роздачу повісток до військкоматів на блокпостах, в громадських місцях чи просто посеред вулиці, військове командування України зазвичай уникає коментарів про мобілізаційні плани та хід їхнього виконання. Однак темпи мобілізації до війська із початку року ймовірно пришвидшились.

Зазначається, що за перші три місяці 2023 року правоохоронці зареєстрували 1455 нових кримінальних проваджень за статтею 336 Кримінального кодексу України — "Ухилення від призову за мобілізацією". Це 60 відсотків від кількості подібних справ, відкритих за весь минулий рік. Цю статтю почали застосовувати лише в лютому — коли в перший же день повномасштабного вторгнення РФ президент Володимир Зеленський оголосив загальну мобілізацію до війська.

До цього правоохоронці порушували справи за "ухилення від призову на строкову службу" (стаття 335 Кримінального кодексу) та "ухилення від військового обліку" (стаття 337 Кримінального кодексу). Усього за 2021 рік за цими статтями було відкрито відповідно 733 та 178 нових проваджень.

В останній тиждень лютого 2022 року правоохоронці порушили перші дві справи за ухилення від мобілізації, в березні — ще 328. Однак 46 із них того ж місяця закрили. Загалом до суду доходить лише кожна п'ята кримінальна справа про ухилення від мобілізації: у 2022 році таких було 446, за три місяці 2023 — 282.

Ухилення від покарання

В Єдиному держреєстрі судових рішень вдалося відшукати 516 вироків винесених українськими судами за цією статтею. Абсолютна більшість з них — обвинувальні, однак не закінчуються реальним покаранням.

Зазначається, що Кримінальний кодекс передбачає за ухилення від мобілізації позбавлення волі на термін від трьох до п'яти років, але більшість ухилянтів йдуть на угоду зі слідством. Вони визнають провину, каються у злочині і звільняються від покарання з іспитовим терміном — найчастіше строком на один рік. Протягом цього терміну засудженим зазвичай приписується періодично відмічатись в поліції та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.

Однак у справі комплектувальника кабелів з Житомирщини, який ще 1994 року отримав на військовій кафедрі звання старшого лейтенанта запасу. У вересні 2022 року він не з'явився за повісткою до пункту збору призовників у Новоград-Волинському, потрапив під розслідування і в січні 2023 року намагався укласти з прокурором угоду про визнання винуватості в ухиленні від мобілізації.

Виступаючи в суді, заявив, що вважає себе непридатним для військової служби за станом здоров'я, морально-діловими якостями та рівнем професійної військової підготовки, "відчуває власну некомпетентність у військовій справі, що виключає його участь у бойових діях як офіцера".

Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Андрій Помогаєв оцінив це як прояв нещирості каяття і відмовився засвідчувати угоду. Через місяць засудив чоловіка до трирічного ув'язнення. 

Нагадаємо, що ми нещодавно писали, що студентський квиток в Україні дає право на відстрочку від мобілізації. Цим законом активно користуються військовозобов’язані чоловіки. Однак їм можуть заборонити вступати до коледжів та ВНЗ в період воєнного стану.